Експортне мито vs «Данська модель»: ризики для оборонних контрактів у липні 2026
Юридична команда Global Miltech Legal
Експерти з експортного контролю та права ОПК

Коротко
«Данська модель» — це механізм фінансування виробництва озброєння в Україні урядами країн-партнерів для потреб ЗСУ. У липні 2026 року, після набрання чинності постановою КМУ № 875, виникла колізія: контролюючі органи поширюють вимогу про сплату 20% експортного мита на ці контракти, хоча зброя залишається в Україні. Це створює загрозу блокування угод на мільярди євро через нормативну невизначеність.
Впровадження Постанови КМУ № 875 від 01.07.2026 стало важливим кроком до лібералізації експорту оборонної продукції та формалізації відносин з іноземними партнерами. Проте, як часто буває з прогресивними нормативними актами, на етапі імплементації виникла критична колізія. Вона стосується «данської моделі» — стратегічно важливого механізму, за яким партнери фінансують виготовлення зброї на українських підприємствах спеціально для наших Сил оборони. Поточна редакція постанови створила загрозу, за якої отримання партнерської передоплати формально трактується як експортна операція, що тягне за собою обов’язкову сплату 20% мита, навіть якщо товар залишається в Україні для ЗСУ.
Нормативна пастка: де виникає колізія
Суть проблеми полягає у відсутності чіткого розмежування між прямим експортом продукції за кордон та виробництвом зброї за міжнародними контрактами для внутрішнього споживання. Для митних та контролюючих органів факт отримання валютної виручки або цільового фінансування з-за кордону прирівнюється до зовнішньоекономічної операції. В результаті виробник, який працює за «данською моделлю», опиняється в ситуації, коли передача готового виробу Міноборони України сприймається фіскальною системою як експорт, що автоматично вмикає вимогу про 20% відрахування до спецфонду. Станом на кінець липня 2026 року професійна спільнота, зокрема NAUDI, вже звернулася до Міноборони з проханням терміново врегулювати цю суперечність, оскільки вона блокує реалізацію проєктів на мільярди євро.
Ризики для виробника та масштабування ОПК
Блокування контрактів — це не лише фінансовий удар, а й загроза зупинки виробничих циклів. Компанії, що розраховували на партнерські інвестиції для розширення потужностей, тепер змушені переглядати фінансові моделі. Серед головних загроз для бізнесу можна виділити:
- Призупинення виконання чинних міжнародних угод через ризик нецільового використання обігових коштів.
- Додаткове податкове навантаження (20% мита), яке не було закладено у собівартість продукції.
- Зниження інвестиційної привабливості українського ОПК для іноземних донорів.
- Потреба в терміновому юридичному оскарженні або перекваліфікації договорів у складних умовах.
Поточна ситуація: кроки до змін
Законодавці вже розглядають ініціативи (наприклад, законопроєкт № 15400) щодо вдосконалення порядку розподілу коштів від дозвільних документів, проте наразі питання звільнення контрактів «данської моделі» від мита залишається відкритим. Важливо розуміти, що попри ухвалення постанови № 875, держава продовжує шукати баланс між залученням коштів до бюджету та стимулюванням внутрішнього оборонного виробництва.
Як діяти в умовах невизначеності
«Нормативна колізія — це не вирок, а тимчасовий бар'єр. Ключ до вирішення лежить у правильній юридичній кваліфікації контрактів та негайній комунікації з Міноборони для виключення таких операцій з-під дії експортних митних ставок».
Ми в Global Miltech Legal наполегливо рекомендуємо виробникам не чекати на загальні зміни до постанови, а розпочати індивідуальний аналіз кожного контракту. Потрібно перевірити формулювання договорів щодо переходу права власності та цільового призначення товару. Якщо ваш бізнес зіткнувся з вимогами щодо сплати мита при внутрішніх поставках за «данською моделлю», ми пропонуємо безоплатну первинну оцінку вашого кейсу. Наші юристи допоможуть підготувати запити до регуляторів та мінімізувати ризики блокування діяльності вашого підприємства.
Часті питання
Чи дійсно потрібно платити 20% мита при роботі за «данською моделлю»?
Наразі виникає нормативна колізія, яка дозволяє контролюючим органам так трактувати Постанову № 875. Це питання потребує негайного виправлення на рівні уряду, а до того моменту — юридичного супроводу кожного контракту.
Які кроки зробити виробнику, щоб не зупинити поставки ЗСУ?
Терміново проаналізувати тексти зовнішньоекономічних договорів на предмет правильності визначення кінцевого отримувача та цільового призначення. Рекомендується звернутися до юристів для підготовки офіційних роз'яснень від Міноборони.
Як зміни до постанови впливають на майбутні інвестиції в ОПК?
Невизначеність щодо податкового навантаження створює ризики для іноземних партнерів, тому критично важливо забезпечити прозору і зрозумілу юридичну рамку, яка гарантує відсутність подвійного оподаткування.
Чи відрізняється регулювання за постановою № 875 для Drone Deal?
Так, для держав-партнерів формату Drone Deal процедура погодження експорту є спрощеною (без залучення міжвідомчої комісії), проте вимоги щодо митних платежів у розмірі 20% для готових виробів залишаються актуальними, якщо операція кваліфікується як експорт.
Послуги за темою
Джерела
- Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України (NAUDI)
- Економічна правда
- 24 Канал
- Доступ до європейських оборонних грантів 2026: гайд для українського ОПК
- Експортне мито та фіскальні бар'єри: як розрахувати рентабельність контракту за Постановою № 875
Наші експерти
Павло Павлів
CEO, Global Miltech Legal
Київ
Організація експортних процесів · Контракти та міжнародні партнерства
Олег Дяків
Співзасновник · CEO АО «ПАРАБЕЛУМ»
Львів
Контракти з іноземними замовниками · End-user certificates, JV, ліцензування
Марія Оверченко
International Business Development
Краків
Розвиток міжнародного бізнесу · Вихід на нові міжнародні ринки · Розвиток стратегічних партнерств · Комунікація з міжнародними партнерами
Плануєте експорт оборонної продукції?
Global Miltech Legal супроводжує повний цикл — від реєстрації в ДСЕКУ до перетину кордону. Первинна оцінка кейсу — безоплатна.
Отримати консультацію


